СОЦІАЛЬНІ ВІДПУСТКИ: ХТО МАЄ ПРАВО

Право на відпустку, а отже, на грошову компенсацію за невикористану відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Законодавством України чітко визначено гарантоване право працюючих громадян на грошову компенсацію за невикористані дні відпусток у випадку звільнення працівника. Це право поширюється і на деякі соціальні відпустки.

Грошова компенсація виплачується не за всі види невикористаних відпусток. Зокрема, статтями 83 Кодексу законів про працю України та 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Якщо ж працівник має право на таку відпустку за кількома підставами, слід зважати на законодавче обмеження загальної тривалості такої відпустки – вона не може бути більшою за 17 календарних днів.

Реалізувати своє право на використання цієї відпустки можна за умови, якщо на день початку відпустки працівник має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати йому відпустку, тривалістю хоча б один день. Період перебування у відпустці для догляду за дитиною не зараховується до стажу роботи, що дає право на зазначену соціальну відпустку.

Відтак, якщо працівник звільняється з роботи у відповідному році і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї грошова компенсація. На новому місці роботи він не матиме права на отримання додаткової відпустки працівнику, який має дітей, оскільки така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року.

Чинним законодавством не визначено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на додаткову відпустку на дітей за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, у тому числі компенсація за невикористані дні відпустки, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 Кодексу законів про працю України). Головне управління Держпраці у Львівській області.

Leave a Reply